Музей – це зв`язок поколінь, перехрестя епох, своєрідна машина часу. Музей має на меті залучення молоді до вивчення та збереження історико- культурної спадщини свого народу, вихованню у неї патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу. |
|
|
Знайомство з історичним минулим нашої держави починається із знайомства із історією рідного села та навчального закладу, що має надзвичайно важливе науково - пізнавальне і виховне значення. Учні усвідомлюють, що на території рідного села ще в період сивої давнини жили, працювали і творили історію люди. Краще усвідомити це і всебічно познайомитися із історією рідного краю допомагає тісна співпраця навчального закладу із місцевим музеєм. Адже вивчення минувшини не можливе без знайомства із речовими та писемними джерелами. Пам'ятки, документи і матеріали, які знаходяться у музеї використовуються для написання учнями рефератів, підготовки виступів на уроках, для написання науково - дослідницьких робіт, сприяє ефективній роботі історико-краєзнавчого гуртка, що діє у школі. В музеї діти мають можливість познайомитися не тільки з історією виникнення сила, а й більше дізнатися про різні визначні події історії України на різних етапах формування її державності та про життя і діяльність як наших земляків, так і політичних і культурних діячів України. Фонди музею поповнюються новими матеріалами зібраними в ході експедицій, походів, що наближає музейну роботу до активних форм позаурочної, позашкільної діяльності. Слід зазначити що всі експонати, які виставлені в музеї знайдені та зібрані на території нашого села. Великий інтерес у школярів викликає історія виникнення нашого села, яке має козацьке коріння. Першим, хто поселився в селі, був козак Кліщ зі своєю родиною. Потім почали переселятися і інші козаки. Саме від козака Кліща пішла назва села. Спочатку наше село було вільним. Але в ті часи, а саме - у УХІИ столітті, влада хотіла мати більше земель. Це прагнення призвело до закріпачення козаків і селян генеральним суддею Лисенком і генеральним писарем Туманським. Та як не було тяжко нашим козакам і селянам, вони не погоджувалися з цим. І тому під проводом О.Ворони і Г.Білима будується укріплений табір і у травні 1767 року почалося повстання. Люди боролися за свою свободу і за справедливість. Під час повстання був здійснений напад на маєток Туманського. Любов селян і козаків до рідного краю, до свободи була така сильна, що повстанці відбили шість нападів каральних загонів, надісланих Малоросійською комісією. Пізніше за вироком суду козаків і селян села Кліщинці було визнано "підданими" Лисенка і Туманського. Це повстання було страшне.
120 осіб засудили до довічного ув'язнення та заслання, 185 до побиття кончуками. Цей дуже суворий вирок було затверджено сенатом і Катериною II. Копії наказів Катерини II знаходяться в нашому сільському музеї. Для виконання вироку в село було направлено загін солдатів. Казенна гора... З цією назвою пов'язано багато подій, які обов'язково торкнулися б душі кожної людини. Ця гора, дерева біля неї, водосховище бережуть історію від самого початку до кінця. Жодна людина не уявила б собі тієї страшної кари на горі, яку влаштовували пани над кріпосними. На наших землях, коли спускатися на пляж села Матвіївки, знаходиться гора. Вона зветься Казенною. Не від слова державною, а від слова казнити. Навіть, за найменшу провину на цій горі пани карали непокірних кріпосників. На ній був закопаний стовп. І коли кріпосник чим-небудь провинився перед паном, то пан велів його карати до смерті. Приводили винуватця до стовпа, вирізали в нього пуповину, прив'язували її до стовпа, а потім кат (спеціальна людина у пана) бив винуватця батогом, ганяючи його навколо стовпа. Таким чином, людина ходила навколо стовпа вимотуючи свої кишки, і разом з тим сміялася від лоскоту і болю, аж доки наступала смерть. Минули ті страшні часи. Люди не ворогують. Бережуть пам'ятки і історію нашого краю. Але моє село дуже багате не лише на історію і легенди, а і на пісні. Патріотами нашого села разом з учнями є і їх наставники вчителі, одним з таких є учитель музики Федоренко Олексій Миколайович який написав пісню "Старе село" та поклав її на музику. Експозиції музею повертає нас у сиву давнину, яка представлена знаряддям праці людини : ручні рубила, кам'яна сокира, кремнієвий ніж, риболовецькі крючки, прикраси, глиняний посуд, прясла; кістки стародавніх викопних тварин, зуби та бивень мамонта знайдені на території села Кліщинці. Далі в експозиції представлені документи та речі, які розповідають нам про події на Черкащині в період визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького /бойова коса, серп, металевий наконечник до лопати, козацькі люльки/. Привертає увагу відвідувачів картина черкаського художника В.Клименка «Кліщинське повстання 1767 -1771 рр.» у 9 вітринах розміщені фотокопії указу цариці Катерини ІІ про придушення цього повстання та виловлення бунтуючи козаків. Саме вивченню основних причин та ходу повстання присвячено багато учнівських проектів. Пошукова робота учнів також спрямована на висвітлення трагічних сторінок нашої історії, однією з яких став голодомор (1932 - 1933 років). Діти зібрали спогади односельців, віднайшли прізвище загиблих від голоду та створили "Книгу пам'яті" жертв голодомору, в якій нараховується 829 прізвищ односельчан. Здійснення патріотичного виховання в школі не можливе без детального висвітлення подій Великої Вітчизняної війни. Учні школи активно включилися в всеукраїнську акцію "Збережимо пам'ять про подвиг". Зібрано досить багато матеріалів, які розповідають про подвиги в роки Великої Вітчизняної війни, записані спогади остарбайтерів, ветеранів. Ведеться шефська робота: учні допомагають ветеранам війни, вдовам захисників Вітчизни, доглядають за братською могилою та обеліском Слави. Разом з тим місцевий музей є методичним центром з дослідженя життєвого та творчого шляху нашого славетного земляка, відомого письменника драматурга, перекладача, громадського діяча, засновника професійного театру Михайла Петровича Старицького. Адже вивчення життя і діяльності відомих земляків і людей причетних до історії села і краю, займає важливе місце в краєзнавчих дослідженнях вчителів та учнів школи. Наше село є малою батьківщиною не тільки відомого класика української літератури. Тут народилися відомий український поет І.О. Вирган та відомий художник реставратор Д.Н. Невкритий. Популяризації їх життя та діяльності відводиться велике значення у справі виховання підростаючого покоління. Наші відомі земляки постійно перебувають в центрі краєзнавчих досліджень. Щороку учнівський та вчительський колектив нашої школи разом із громадскістю не тільки села, а й району та області беруть участь у відзначенні чергової річниці з дня народження М.П. Старицького, в ході чого досліджуються не відомі сторінки його життєдіяльності, проводяться різноманітні заходи: - літературні читання; - літературно - музичні композиції; - засідання літературної студії' 'Поетична свіча''; - робота учнів на проектами: "Жіночі долі в житті Старицького", "Парад героїв літературних творів письменника", "М.П. Старицький і моє рідне село"; - зустрічі з відомими письменниками України та Черкащини; - виступи шкільного драмгуртка. Налагоджено співпрацю з музеєм М.П. Старицького в місті Київ. В 2008 році українська громадскість відзначала 100-річчя з дня народження І.В. Виргана. Урочистості відбувалися на базі нашої школи. До активної пошукової роботи включалися вчителі і учні навчального закладу, зокрема було зібрано спогади односельців про дитячі та юнацькі роки поета. Відбулася зустріч із донькою Виргана Наталією Іванівною Вергун, яка розкрила невідомі досі сторінки життєвого та творчого шляху батька: перебування у німецькій неволі та в таборах для радянських політ в'язнів. На базі школи організована пошукова робота по висвітленню життєвого шляху художника реставратора Д.Н. Невкритого, який був членом спілки художників СРСР, засновником Дрезденської школи реставраторів. Досліджуючи біографію митця, члени історико-краєзнавчого гуртка дізналися ще про одну цікаву особистівсть нашого села - пана Валентина Магденка. Саме Магденко дав можливість розвивати творчий талант художника, ставши його меценатом. В ході дослідження було з'ясовано, що пан Магденко був близьким товаришем М.П. Старицького та відомого українського композитора М.В. Лисенка. Таким чином, тісна співпраця учнів школи з місцевим музеєм, знайомство з історією рідного краю та села, видатними людьми нашого регіону дає учням навики дослідницької роботи, активізує їх творчу діяльність, водночас сприяючи патріотичному вихованню підростаючого покоління. |